Ольга Кобилянська - "Людина". Текст твору в повному обсязі - Книги - Каталог файлов

Пан Епамінондас Ляуфлер прожив добрі часи. Був ц. к.[2][2] лісовим радником, мав велике поважання, великий вплив і великі доходи. А що він мав між іншим, так "побічно”, ту слабу сторону, що любив одушевлятись гарячими напитками, — се не мало нікого обходити. Про се не мав він нікому здавати справоздання. Хіба б собі самому. А тому, що був з собою у згоді, тому, що розумів себе, як розумів і свої лісові справи, тож і ходив (як кажуть простенькі люди) "годинник зовсім у порядку”. Відтак, коли слаба сторона змоглась та стала збагачуватись більшими наслідками, коли показалось, що великі причини спроваджують і великі події... тоді й настало... та про се вже опісля...

[1][1] Царство брехні панує, як ще ніколи дотепер. А правда відважується виповзати зі свого кутка не інакше, як закутана в привабливо-яскраві ганчірки... (нім.).
[2][2] ц. к. — цісарсько-королівський.
[3][3] Завід — професія.
[4][4] Між іншим (франц.)
[5][5] В з я т й "пік” — завзятися, присікатися.
[6][6] Варіяцтва — божевілля.
[7][7] Літанія -молитва у католиків, тут нотація.
[8][8] Офіціни - бічна або задня частина будинку.
[9][9] Блискуча партія (франц.).
[10][10] Досконало (франц.).
[11][11] Урядник — чиновник.
[12][12] Лярі-фарі — пуста балаканина.
[13][13] Доктор прав (лат.)
[14][14] Консеквенцїї — наслідки.
[15][15] Поділений біль це половина болю (нім.).
[16][16] Великий виграш (нім.).
[17][17] Родичі — тут батьки.
[18][18] Дідичність блудів — спадковість помилок.
[19][19] "Ніхто із смертних не був цілком щасливий” (нім. — Фр. Шіллер).
[20][20] Побаче ння (франц.).
[21][21] За всяку ціну (франц.)
[22][22] У мені живе любов до свободи, в мені тверда постанова не дати себе поневолити, ким би це не було; ніколи на хилити своєї голови, де цього не може моя душа; жити своїм життям так, як я сам це розумію, іти шляхом, що я сам намітив, куди б він не вів, і не дати звести себе з цього шляху нікому ні підлещуванням, ні погрозами.
("Завжди вперед”, Фр. Шпільгаген).
[23][23] Вегетування — існування.
[24][24] Минулим часом (італ.)
[25][25] Фальча — щось біля десятини.
[26][26] Нехарний — неохайний, брудний.
[27][27] Гарувати — тяжко, без спочинку працювати.
[28][28] Прогулька — тут веселе проводження часу.
[29][29] Бутно — буйно, завзято.
[30][30] Кордикова — тонка, подібна до шовкової.
[31][31] Напрасно — швидко.
[32][32] Раз — нарешті.
[33][33] В городі — в саду (діалектне).
[34][34] Виказ — вираз.
[35][35] Зарядити — влаштувати.
[36][36] Пекарня — кухня.
[37][37] Двірник — староста.
[38][38] Ф е ш т е р к а — лісничиха (від нім. Forster — лісничий).
[39][39] Професорка — учителька.
[40][40] Увік — вічно.
[41][41] з. р. — ринський.
[42][42] Зизом — скоса.
[43][43] "Як Гертруда вчить своїх дітей” (нім.).
[44][44] Ж. Ж. Руссо "Еміль” (франц.).
[45][45] П у к а т и — розриватися.
[46][46] Касетка — скринька.
[47][47] Завід — фах.