Коли звичайний комівояжер Грегор Замза прокинувся вранці, вявилося, що він перетворився на відразливу комаху. Твердий панцир, живіт із сегментів з якимись пузирями, замість рук та ніг — безліч ніжок. Дивно, але Грегор не злякався свого перевтілення. Він більше боявся, що не піднявся вчасно, що запізнився на потяг, що його буде сварити керівник контори.
Треба було вибратися з ліжка. Він розгойдував своє незграбне тіло. А якщо він упаде та вдариться головою? Але на допомогу нікого не кликав. Та ось у двері подзвонили. Це керівник! Він висловлює своє незадоволення тим, що працівник контори не встав вчасно — о п’ятій годині ранку. Він каже, що Замза останнім часом працює незадовільно, майже нічого не продав.
Грегор чує голоси батька та матері. Вони кажуть, що син, певне, захворів, бо взагалі він дуже відповідальний, навіть увечері ніколи не розважається. Керівник та батьки Грегора чують, що за дверима діється щось дивовижне. Вони відправляють сестру Грегора за лікарем. А Грегор старанно намагається відчинити двері ротом, у якому немає зубів. Не про себе він думає, не про те страшне, що з ним сталося, а про те, що він може втратити посаду. А батьки ж на нього так сподівалися!
Ось Грегор відчинив двері. Керівник, побачивши його, скотився зі сходів. Мати знепритомніла. Батько розлютився та дрючком загнав сина-комаху у кімнату. З пораненим боком, заюшений кров’ю, Грегор забився під ліжко. Любляча сестра принесла йому полумисок з молоком та хліб. Грегор полюбляв молоко, але тепер воно викликало в нього відразу.
Грегор забився під ліжко та заснув до сутінок. Коли засутеніло, у кімнату зайшла сестра та побачила, що він нічого не з’їв. Вона здогадалася, що їжа не підходить тій комасі, на яку обернувся її брат. На шматку газети сестра принесла різні наїдки. Більше за все сподобався Грегору шматок старого сиру.
Він був люблячим сином та братом, працював тільки задля родини. Зі своєї кімнати він підслуховує: батько заощадив якісь гроші. Це заспокоює Грегора, бо він один забезпечує усю родину, а батько ще й заборгував. Його юна сестра звикла довго спати та розважатися. Щоправда, вона грає на скрипці. Грегор навіть збирався влаштувати її до консерваторії.
Та ось сталося з ним таке перевтілення — і родина має сама дбати про себе. Заощаджені гроші витратили. Батько влаштувався розсильним, мати шиє на замовлення. Сестра пішла працювати до крамниці. Служниці усі звільнилися, залишилася тільки одна. Деякий час про Грегора піклувалися. Спробували винести з його кімнати меблі, щоб йому було зручніше повзати по стінах та стелі (бо таким він уже став). Але згодом уся родина збайдужіла до того, хто колись був їм сином та братом.
У кімнату Грегора викидають усілякий мотлох. Ніхто там майже не прибирає. Він весь у пилу та смітті. Всім він заважає. Батько б’є його, коли він виходить зі своєї кімнати.
Родина замкнулася у своєму колі, всі відчували себе пригніченими. Коли Грегор почув розмову родичів, що він уже зовсім не той, ким був раніше, що його треба прогнати геть, він захворів та помер. Рідні побачили, що він майже всох, бо нічого не їв останнім часом. Служниця винесла тіло комахи на смітник.
Родина відчула полегшення. Усі поїхали трамваєм за місто, дихали свіжим повітрям, дивилися навкруги. Хоч як важко приходилося, але сестра зробилася справжньою красунею. Час підшукати їй чоловіка, час забути про страшне перевтілення того, кого більше нема.
Аналіз новели Франца Кафки «Перевтілення»
Перевтілення Грегора на комаху — яскрава метафора відчуження людини від усього світу. Втративши людську подобу, герой опинився за межами людського існування. Він автоматично був позбавлений права займати у суспільстві хоча б найнижчий щабель, і навіть у власній родині він не міг претендувати на будьяке "людське" місце. Історія його поступового виштовхування з кола близьких людей, що завершилася сімейним судом і відвертим бажанням Грегору смерті, у символічному плані прочитується як процес безжалісного відторгнення "хворої" своїм нещастям людини благополучним байдужим суспільством.
У цьому розумінні метаморфоза охоплює не лише Грегора, а й членів його родини: якщо Грегора вона калічить, то його батька, матір та сестру викриває, виявляючи за фасадом сімейної ідилії правду, корисливість, егоїзм, огиду до нещасного, готовність його зректися.
Ось томуто Кафка так категорично наполягав на тому, аби ілюстратор не зображав гігантської комахи на обкладинці книги. І вимога ця, як відзначає Д.Затонський, "надійніше за всі інші докази свідчить, що багатоніжка — метафора, й саме тому її й не можна малювати. Адже це — образ невиправного людського відчуження. І невиправність опредмечується лише тим, що людина, перевтілена на щось нелюдське, полишена в своєму попередньому середовищі. Вона і вже багатоніжка, й ще людина. Виникає трагікомічна "перевернутість" його відносин зі службою та родиною. Однак тільки це й вписує "нового" Замзу в структуру "звичайного" оповідання, перешкоджає його зісковзуванню в ходячу алегорію, нарешті, надає всьому, що тут відбувається, дивовижної послідовності. Адже навіть коли не повірити в можливість такого перевтілення, а лише прийняти його як "умову гри", і ти вже змушений будеш погодитися з тим, що коли б людина стала багатоніжкою, то все відбувалось би так, як в оповіданні, і що це зовсім не гра, а сама дійсність, химерно зміщена".
Для Грегора відчуження стало трагедією, що призвело його до смерті. Але відчуження переживає не лише він — інші теж ступили на фатальний шлях. Так, Грета ще не усвідомлює, що вона так само самотня у цьому світі. Ніхто не розумів її захоплення музикою, окрім брата, що мріяв про її вступ до консерваторії, і навіть в образі комахи відчував прекрасне. .Символічно, що після смерті Грегора члени родини називаються вже не "батько", "мати", "сестра", а "пан", "пані", "дочка". Цим Кафка підкреслює розпад сімейних і духовних стосунків. Жахливих перевтілень зазнав не тільки Грегор Замза, а й усе суспільство. | 
